Коротко
- Хто: 35 військовослужбовців у групі ТМР (Техніки ментальної релаксації), 39 у контрольній групі, 89 цивільних у референтній.
- Скільки тривало: 14 днів реабілітації.
- Головний результат: у групі ТМР (Техніки ментальної релаксації) зросли показники ВСР (варіабельності серцевого ритму) і знизився індекс напруження. У контрольній групі ці показники погіршилися.
- Обмеження: дизайн нерандомізований, тому результати потребують підтвердження.
Коли йдеться про методи саморегуляції при стресі, природно запитати: що відбувається з організмом об’єктивно, а не лише за відчуттями? Для Техніки ментальної релаксації (ТМР) першу відповідь дало контрольоване дослідження, опубліковане 13 серпня 2026 року в рецензованому журналі Frontiers in Network Physiology, індексованому в PubMed.
Чому саме ВСР (варіабельність серцевого ритму)
Здорове серце б’ється не як метроном. Інтервали між скороченнями постійно трохи змінюються, і цими коливаннями керує ВНС (вегетативна нервова система). Чим більше в ритмі такої гнучкості, тим легше організм перемикається з напруги на відновлення (Shaffer & Ginsberg, Frontiers in Public Health, 2017).
Низька ВСР (варіабельність серцевого ритму) часто йде в парі з хронічним стресом. За даними нейровізуалізаційних досліджень, вона пов’язана з роботою зон мозку, які регулюють емоції, зокрема префронтальної кори та мигдалеподібного тіла (Thayer et al., Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 2012). Саме тому ВСР (варіабельність серцевого ритму) обрали об’єктивним маркером, який не залежить від самопочуття. Докладніше про це в статті Що таке ВСР.
Кого досліджували і як
У дослідженні взяли участь військовослужбовці, які проходили реабілітацію після бойового стресу. Одна група (35 осіб) протягом 14 днів виконувала ТМР (Техніку ментальної релаксації) як доповнення до стандартної реабілітації, друга (39 осіб) отримувала лише стандартну реабілітацію. Для порівняння використовували також дані 89 цивільних осіб. До і після курсу реєстрували ЕКГ (електрокардіограму) та аналізували ВСР (варіабельність серцевого ритму) і малі зміни ЕКГ.
Що показали результати
- SDNN (стандартне відхилення інтервалів між серцевими скороченнями — загальна варіабельність ритму) у групі ТМР зросло з 23 до 30 мс.
- RMSSD (показник, що відображає переважно парасимпатичні, вагусні впливи на серце) зріс з 12 до 19 мс.
- Індекс напруження Баєвського, який характеризує ступінь напруження регуляторних систем, знизився з 422 до 253 (p<0,001).
| Показник (група ТМР) | До | Після 14 днів | Що відображає |
|---|---|---|---|
| SDNN, мс | 23 | 30 | Загальна варіабельність ритму |
| RMSSD, мс | 12 | 19 | Переважно вагусні (парасимпатичні) впливи на серце |
| Індекс напруження Баєвського, ум. од. | 422 | 253 | Ступінь напруження регуляторних систем |
Усі зміни в групі ТМР (Техніки ментальної релаксації) статистично значущі (p<0,001). Відмінності між групами після втручання також значущі (p≤0,008).
У контрольній групі за той самий період ці показники погіршилися; відмінності між групами після втручання були статистично значущими (p≤0,008).
Важливе застереження. Нерандомізований дизайн; результати потребують підтвердження в рандомізованих дослідженнях. Учасників не розподіляли між групами випадковим чином, тому частина відмінностей може пояснюватися іншими чинниками.
Що ще аналізували: малі зміни ЕКГ
Окрім ВСР (варіабельності серцевого ритму), дослідники оцінювали так звані малі зміни ЕКГ (електрокардіограми). Це дрібні особливості кривої, які не є діагнозом, але можуть відображати напруження серцево-судинної системи. Окремо вивчали, наскільки узгоджено змінюються ВСР (варіабельність серцевого ритму) та ЕКГ (електрокардіограма). Детальні таблиці наведено в повній версії статті (DOI).
Чому дихання і медитація можуть впливати на ВСР (варіабельність серцевого ритму)
Повільне дихання з частотою близько 6 циклів на хвилину синхронізує коливання серцевого ритму з роботою барорефлексу. Це механізм, який утримує тиск стабільним. У метааналізі досліджень довільне повільне дихання збільшувало вагусні показники ВСР (варіабельності серцевого ритму) як під час практики, так і після курсу (Laborde et al., Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 2022).
Медитативний компонент додає інший рівень: зменшує пережовування та реактивність на стресові сигнали (Zaccaro et al., Frontiers in Human Neuroscience, 2018). У ТМР (Техніці ментальної релаксації) дихальна та медитативна частини поєднані в одну структуру. Але це дослідження не дозволяє розділити, який внесок дає кожна з них. Це питання для наступних робіт.
Що це означає на практиці
Отримані дані узгоджуються з відомою фізіологією повільного дихання і медитації: такі практики пов’язані з посиленням парасимпатичних впливів і зменшенням симпатичної активації. Водночас це одне дослідження на невеликій вибірці, і воно не дає підстав говорити про гарантований ефект для кожної людини. Швидкість і вираженість змін індивідуальні та залежать від регулярності практики.
ТМР — немедикаментозний метод саморегуляції, а не заміна лікування. Якщо у вас тривожний розлад, ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) чи порушення сну, обговоріть практику з лікарем.
Часті запитання
Чи доведено, що ТМР (Техніка ментальної релаксації) підвищує ВСР (варіабельність серцевого ритму)?
Перше контрольоване дослідження показало таке зростання у військовослужбовців. Дизайн був нерандомізованим, тому це важливий, але не остаточний доказ.
Чи підходить метод цивільним?
У цьому дослідженні цивільні були лише референтною групою. Дані про цивільних учасників зібрано на сторінці «Наукова база ТМР».
Чи замінює ТМР (Техніка ментальної релаксації) лікування?
Ні. У дослідженні вона була додатком до стандартної реабілітації, а не її заміною.
Де прочитати повний текст?
У відкритому доступі за DOI 10.3389/fnetp.2026.1912231.
Джерело
Matsyshyn V, Kravchenko AM, Ovodiuk NM, Zharkov DY, Apykhtin KO, Romanchuk OP, Chaikovsky I. Heart Rate Variability, ECG Minor Changes, and HRV–ECG Coupling Associated With an Adjunctive Structured Breathing–Meditation Protocol in Combat-Exposed Military Personnel. Frontiers in Network Physiology. 2026;6:1912231. DOI: 10.3389/fnetp.2026.1912231. PubMed: 42661603.
Література до пояснень
- Shaffer F, Ginsberg JP. An overview of heart rate variability metrics and norms. Front Public Health. 2017;5:258. DOI: 10.3389/fpubh.2017.00258.
- Thayer JF, Ahs F, Fredrikson M, Sollers JJ, Wager TD. A meta-analysis of heart rate variability and neuroimaging studies: implications for heart rate variability as a marker of stress and health. Neurosci Biobehav Rev. 2012;36(2):747–756. DOI: 10.1016/j.neubiorev.2011.11.009.
- Laborde S, Allen MS, Borges U, et al. Effects of voluntary slow breathing on heart rate and heart rate variability: a systematic review and a meta-analysis. Neurosci Biobehav Rev. 2022;138:104711. DOI: 10.1016/j.neubiorev.2022.104711.
- Zaccaro A, Piarulli A, Laurino M, et al. How breath-control can change your life: a systematic review on psycho-physiological correlates of slow breathing. Front Hum Neurosci. 2018;12:353. DOI: 10.3389/fnhum.2018.00353.
Інші дослідження автора зібрано на сторінці «Наукова база ТМР», а будову методу пояснено в розділі «Як працює ТМР».
